У вересні Міноборони РФ допустило до експлуатації близько 110 нових зразків озброєння та військової техніки — на понад 40% більше, ніж у серпні. Приблизно 80 із них — вітчизняного виробництва, зокрема безпілотні авіаційні комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, боєприпаси та автомобільна техніка.
Іран замовив 48 багатоцільових російських винищувачів Су-35, Алжир — 12 винищувачів п’ятого покоління Су-57 і 14 ударних літаків Су-34, а Ефіопія — шість Су-35. Про це йдеться в документах, оприлюднених хакерською групою Black Mirror, які, за її твердженням, належать держкорпорації «Ростех». Поставки до Ірану та Алжиру мають завершитися у 2026–2028 роках. Контракт з Ефіопією, ймовірно, уже наближається до завершення або частково реалізований. У разі підтвердження автентичності документів ці угоди стануть найбільшими експортними контрактами РФ у сфері бойової авіації після 2022 року.
Китай припинив постачання високоточних верстатів до Росії, запровадивши обмеження на експорт високотехнологічного обладнання. За словами власника компанії «Татпромстан» Ільдара Нурієва, якщо раніше можна було отримати верстати з точністю 3-4 мікрони, то тепер для цього потрібна спеціальна експортна ліцензія. Навіть вивезення вже придбаних верстатів супроводжується «неприємними інцидентами». Загалом за вісім місяців 2025 року товарообіг між Китаєм і Росією скоротився майже на 9% до 1,03 трильйона юанів (145 мільярдів доларів), експорт Китаю до РФ зменшився на 16,4% у серпні.
Казахстан розгорнув масштабні перевірки вантажних автомобілів, що прямують з Китаю до Росії через його територію — здебільшого з електронікою, дронами та товарами західного походження. В результаті з середини вересня на казахсько-російському кордоні утворилася багатокілометрова черга з близько 7,5 тисяч вантажівок. Вантажі, які не підпадають під санкції, проходять кордон за 3-5 днів замість звичайних 1-2 діб. Казахстан раніше був одним з ключових каналів постачання підсанкційних товарів до Росії, включаючи верстати з ЧПК, дрони і сировину для виробництва пороху.
Посли країн Європейського Союзу схвалили план поетапної відмови від російського газу та нафти до 2028 року. Майже всі країни ЄС підтримали ініціативу, попри критику Угорщини та Словаччини, які далі залежать від постачання російських енергоносіїв. Якщо закон буде ухвалений на рівні ЄС, він зобов’яже країни розробити національні плани припинення постачання до 2028 року. Міністри країн ЄС голосуватимуть за цей план 20 жовтня, для ухвалення потрібна кваліфікована більшість (55% держав-членів).
