Росія володіє третьою за величиною у світі сировинною базою вольфраму з розвіданими балансовими запасами 1,3 мільйона тонн триоксиду вольфраму. Однак до 2022 року значна частина російського вольфрамового концентрату експортувалася за кордон, переважно у “недружні країни”. З початком поаномасштабного вторгнення Росії в Україну відвантаження за кордон були призупинені, що призвело до зупинки низки видобувних підприємств. На даний момент видобуток та виробництво вольфраму в Росії ведуться на єдиному діючому родовищі Восток-2 у Приморському краї, яке вже практично вичерпане.
Транзит російської нафти до Китаю трубопроводом Атасу–Алашанькоу, що проходить територією Казахстану, опинився під загрозою після запровадження США блокувальних санкцій проти «Роснефти». Щороку компанія транспортує цим маршрутом близько 10 млн тонн сибірської нафти, а «КазТрансОйл» отримує по $15 за тонну транзиту згідно з контрактом 2023 року. Подальші поставки тепер залежать від рішення Мінфіну США: якщо він видасть генеральну ліцензію та виведе трубопровід з-під санкцій, транзит продовжиться у звичному режимі. Якщо ж ні — Казахстан опиниться перед вибором: зупинити прокачування або ризикувати потрапити під вторинні санкції.
Європейська комісія внесла Росію до списку країн із «стратегічними недоліками» у системах протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Відповідне рішення опубліковано 3 грудня на сайті ЄК. Після набрання чинності — за відсутності заперечень з боку Європарламенту та Ради ЄС протягом одного місяця — фінансові установи в ЄС будуть зобов’язані застосовувати посилені заходи належної перевірки під час роботи з російськими контрагентами та операціями, пов’язаними з РФ.
