Росії вдалося закупити понад 22 000 ЧПК-верстатів, комплектуючих і витратних матеріалів до них на 18,2 мільярда доларів протягом 2023 та перших семи місяців 2024 року, йдеться у дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU). Без верстатів з числовим програмним керуванням неможливо виготовити практично будь-яку зброю, тож їх закупівля є критичною для продовження російської агресії.
До повномасштабного вторгнення в Україну залежність Росії від імпорту верстатів з ЧПК становила 70–90%. Для супутніх оригінальних компонентів цей показник був ще вищий — 80–95%. Тож чиє обладнання Росія закуповує після початку широкомасштабної війни?
Хто виробляв верстати, які закупила Росія?
Згідно з даними митних платежів, які проаналізували аналітики ESCU у трійку країн-виробників увійшли:
КНР — понад 62% всіх поставок на $2,6 млрд;
Тайвань — 8,9% на $371 млн;
Південна Корея — 5,47% на $228 млн.
Майже десята частина російського імпорту припало на європейські виробництва. Росія отримала понад 10 000 верстатів з ЧПК на $405 млн, серед яких:
Італія — 4 459 верстатів на $168,8 млн.
Німеччина — 2 849 верстатів на $139,9 млн.
Компоненти та витратні матеріали — вагоміші за верстати
Навіть більше, ніж самі верстати, Росія закуповувала компоненти та витратні матеріали до них — понад $14 млрд. З них товари на понад $7 млрд виготовили у КНР, утім, значна частка припала і на Європу. Понад 20% компонентів на $2,6 млрд виготовили у Швейцарії, а 3,5% компонентів і матеріалів на півмільярда доларів — у Німеччині.
Протидія доступу Росії до верстатів та схеми обходу
З кінця 2023 року санкційна коаліція активізувала зусилля, щоб заблокувати доступ Росії до верстатів з ЧПК. Санкційні пакети ЄС, включно з 12-м і 14-м, ввели суворі заборони на експорт і реекспорт обладнання до Росії. Утім, вони не повною мірою поширилися на діяльність дочірніх підприємств європейських виробників у третіх країнах, таких як Туреччина, КНР, Індія та Малайзія.
Росія отримала щонайменше 57 верстатів вартістю понад $26,5 млн, вироблених дочірніми підприємствами європейських брендів, а також компоненти та витратні матеріали на понад $9,5 млн.
Так, стамбульський підрозділ німецької компанії Emag Salach GmbH виготовив щонайменше 17 верстатів із ЧПК на суму понад $14,7 млн, які були експортовані до Росії. Обладнання Emag використовується на військових заводах РФ, зокрема у Науково-виробничому центрі «Титан-Барикади», який виробляє пускові установки для балістичних ракет та компоненти артилерійських систем. Також Росія отримала продукцію дочірніх підприємств інших провідних європейських брендів, таких як Trumpf, DMG Mori, Chiron, Grob, Schneider Electric, Siemens та інших.
«Треті країни виступають транзитними вузлами для обладнання, яке врешті-решт потрапляє до Росії, тоді як дотримання санкцій і контроль з боку материнських компаній залишаються слабкими. Це підриває ефективність санкційної політики ЄС. Необхідно запровадити повну заборону на експорт і реекспорт для дочірніх підприємств у третіх країнах, а також чітко визначити відповідальність порушників і ретельно розслідувати кожен випадок, коли продукція європейських компаній чи їхніх дочірніх підприємств постачається до Росії», — пояснює Денис Гутик, виконавчий директор ESCU.
Читайте повне дослідження та рекомендації аналітиків ESCU у прикріпленому файлі.
