Рада економічної безпеки України (ESCU) виступила співорганізатором політичного брифінгу, що 13 березня відбувся у Копенгагені за підтримки Rasmussen Global, члена парламенту Данії Яна Йоргенсена та громадської ініціативи PR Army.
Ілона Хмельова, секретар ESCU, Олена Юрченко, старша радниця з питань аналізу та розслідувань, та Денис Гутик, старший радник з питань зв'язків з громадскістю та комунікацій, презентували власну концепцію національної політики щодо послаблення російського ВПК.
Метою виступу було надати західним союзникам України низку рекомендацій та рішень для покращення ефективності тиску на військову машину агресора. Адже саме руйнування військової промисловості РФ, паралельно із посиленням потенціалу України, на думку експертів ESCU, має стати ключовим пріоритетом для міжнародної спільноти у 2024 році.
На думку членів Ради, недостатня ефективність усіх обмежень, запроваджених проти РФ від початку повномасштабного вторгнення зумовлена наступними факторами:
- Пасивна та непродумана політика послаблення ВПК РФ, що базується виключно на санкціях та тактичному реагуванні.
- Брак спільної стратегії та координації між міжнародними та національними органами, залученими до процесу.
- Недостатнє використання усіх доступних інструментів для послаблення ВПК РФ.
- Фокус на стримуванні Росії замість вражання її слабких місць та руйнування її потенціалу.
Для подолання таких викликів недостатньо запроваджувати більше санкцій. Потрібні якісні зміни на системному рівні. До таких змін, на яких і базується концепція ESCU, зокрема, належать:
- Створення окремих національних команд, що відповідатимуть винятково за ефективне послаблення та таргетування російського ВПК.
- Залучення не лише санкційних але й військових, розвідувальних, дипломатичних та фінансових установ.
- Розробка спільної стратегії та робочого плану з послаблення ВПК РФ, а також поєднання санкційних інструментів із несанкційними.
- Налагодження постійної та тісної координації між усіма учасниками процесу.
- Регулярний моніторинг реального впливу на ВПК РФ і корекція спільної стратегії дій.
У 2024 році членам санкційної коаліції та міжнародній спільноті загалом потрібно перейти від стримування агресора до ефективного протистояння йому. Для цього потрібно чітко розуміти слабкі місця опонента та мати стратегію таргетування таких місць усіма доступними засобами. Політика реагування має стати грою на випередження.
