Російське виробництво ППО залежить від іноземних технологій — дослідження RUSI, Next Level Initiatives та ESCU

12 грудня 2025
Поділитись:
Російське виробництво ППО залежить від іноземних технологій — дослідження RUSI, Next Level Initiatives та ESCU

Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) та Next Level Initiatives у співавторстві з аналітиками Ради економічної безпеки України (ESCU) опублікували звіт «Disrupting Russian Air Defence Production: Reclaiming the Sky». Дослідники проаналізували виробництво російських систем ППО, насамперед С-400 і «Панцир», та визначили його ключові вразливості.

Російська ППО суттєво ускладнює українські далекобійні удари та захищає військові й промислові об'єкти Росії. Водночас її виробництво залежить від іноземних компонентів, сировини, верстатів, вимірювального обладнання та програмного забезпечення.

У 2024 році Росія отримала обладнання американської Keysight на $42,5 млн, зокрема прилади для тестування радарів. Російське виробництво також залежить від імпортної берилієвої кераміки, яку використовують у радіолокаційному обладнанні. Власних діючих підприємств з її виробництва Росія не має і залежить від поставок із Казахстану.

Росія вже витрачає більше ракет-перехоплювачів, ніж виробляє. Тому обмеження доступу до критичних матеріалів, технологій та обладнання може сповільнити розширення виробництва російської ППО та підвищити ефективність українських далекобійних ударів.

Які залежності залишаються у виробництві С-400 і «Панцирів» та як їх можна використати для посилення санкцій і експортного контролю — у повному звіті.

Автори:

д-р Джек Вотлінг — старший науковий співробітник з прикладних військових наук RUSI

Ніколай Стайков — асоційований науковий співробітник RUSI з військових наук

Мая Калчева — аналітикиня Panoptikon

Олена Юрченко — директорка з аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України (ESCU)

Богдан Коваленко — старший аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)

Олена Жуль — старша аналітикиня Ради економічної безпеки України (ESCU)

Олексій Боровіков — старший аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)

Анастасія Опря — аналітикиня Ради економічної безпеки України (ESCU)

Роман Рабєєв — аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)

Надія Ремінець — аналітикиня Ради економічної безпеки України (ESCU)

Алекс Вітворт — незалежний ілюстратор і графічний дизайнер

Поділитись: