Без ефективного механізму скринінгу інвестицій Україна зберігає ризик проникнення корозійного капіталу в стратегічні сектори економіки. Йдеться не лише про прямі інвестиції, а й про контроль над активами, технологічні та контрактні залежності, які Росія може використовувати для довгострокового політичного, економічного та безпекового впливу.
Рада економічної безпеки України проаналізувала неопублікований проєкт Закону про скринінг прямих іноземних інвестицій, підготовлений Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку. Дослідження базується на порівняльному аналізі моделей скринінгу у США, Великій Британії, Тайвані, Латвії, Німеччині, Японії, Кореї, Румунії, Швеції та Фінляндії, а також на серії інтерв’ю з представниками урядів, громадського сектору та бізнесу.
Дослідження ESCU показує: напрацьована модель скринінгу ПІІ може стати основою для сучасного механізму захисту національної безпеки. Водночас законопроєкт потребує точкових змін перед реєстрацією.
Йдеться, зокрема, про обов’язковий контроль інвестицій в активи, пов’язані з товарами подвійного призначення, посилення перевірки зв’язків інвестора з країною-агресором, однаковий підхід до капіталу з РФ та Республіки Білорусь, уточнення ключових понять і скасування штрафів за незначні процедурні помилки.
«Оцінка потреб України у повоєнному відновленні перевищує пів трильйона доларів у найближчі 10 років. Таку суму неможливо акумулювати виключно внутрішніми джерелами, а залучення іноземних інвестицій створює ризик проникнення корозійного капіталу, передусім російського походження. Водночас важливо, щоб механізм скринінгу інвестицій був зрозумілим для доброчесних інвесторів і не створював їм зайвих адміністративних барʼєрів при фінансуванні відбудови», — зазначив Володимир Ланда, керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України.
Повний текст дослідження доступний у прикріпленому файлі.
Автори:
Володимир Ланда, керівник напрямку скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України (ESCU)
Анастасія Опря, проєктна менеджерка Ради економічної безпеки України (ESCU)
Андрій Скітенко, аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)
Максим Грущенко, аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)
Денис Дмитрук, аналітик Ради економічної безпеки України (ESCU)
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»