Попри найбільші у світі запаси корисних копалин, Росії бракує повних виробничих ланцюгів низки стратегічних мінералів для забезпечення потреб військово-промислового комплексу (ВПК), йдеться в новому звіті Ради економічної безпеки України (ESCU).
Після 2022 року Кремль оголосив про нарощування видобутку дефіцитної сировини, однак більшість проєктів, за оцінкою ESCU, не дадуть промислових результатів раніше 2035 року, що створює вікно можливостей для зовнішнього економічного тиску.
Китай є найбільшим постачальником стратегічних мінералів до РФ. За аналізований у дослідженні період (квітень 2024–березень 2025 року), Пекін постачав 1,6 млн тонн глинозему на $1 млрд (31,5% усього імпорту до РФ за вартістю), 240 тонн вольфраму на $9,8 млн (97%), 3,8 тонн танталу — $4 млн (30%) та 1732 тонни ніобієвої продукції — $64 млн (58%).
Фероніобій надходив до РФ і з Бразилії — 1033 тонни вартістю понад $33 млн, близько усього 30% імпорту. Ще 388 тонн на $12,8 млн (11,7% імпорту) постачалися з Канади. Росія використовує фероніобій у високоміцних і жаростійких сталях, необхідних для виробництва корпусів ракет, двигунів і бронетехніки.
Ще 82 тонни нідерландського фероніобію вартістю $2,55 млн надійшли до РФ через Туреччину, а 40 тонн бразильської та канадської сировини на $1,22 млн з Німеччини. Також з Ірландії постачав глинозем — 960,35 тис. тонн вартістю $567,68 млн (17% імпорту), що використовується для виробництва алюмінію, а отже, й для військової авіації, крилатих та балістичних ракет, зокрема Х-101, «Калібр», «Іскандер».
Критичними для Кремля були й поставки з Казахстану, що забезпечив 69% імпорту танталу вартістю $9,28 млн та 76% берилієвої продукції на $11,03 млн. Аналітики ESCU ідентифікували постачання цієї сировини виробникам «Іскандер-М», «Кинджал», «Панцир-С» і Х-59.
Узбекистан постачав до РФ 3,95 тонн ренієвої сировини ($2,3 млн), необхідної для виробництва авіаційних і ракетних двигунів. Ще 290 тонн поставила Білорусь. Значними були і поставки з Вірменії — 2058 тонн молібденової продукції на $65,25 млн, 42% імпорту. Майже весь цей обсяг становив феромолібден, що використовують у сталях для авіаційної, ракетної та військової промисловості.
«Зупинка поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це потребує рішучих економічних обмежень проти всієї екосистеми постачання — від сировини до трейдерів, експортерів і логістичних хабів», — зазначила Олена Юрченко, директорка з аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України (ESCU).
Раніше Рада економічної безпеки України (ESCU) виявила критичну залежність російської авіації, зокрема Су-34 та Су-35С, від шин з Китаю та паливних присадок з Індії.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
